Бронзовий кулон ручної роботи Льотчик - бджола

Бронзовий кулон ручної роботи Льотчик - бджола. 

Бджола — надзвичайно багатогранний символ. Вона уособлює мудрість, родючість, працьовитість, ощадливість, порядок, чистоту та цнотливість. У низці традицій бджола служила символом неба й зірок, а також брала участь у створенні світу, виступаючи на стороні бога проти злого духу.

З іншого боку, бджола й мед тісно пов′язані з потойбічним світом, культом мертвих, поховальними обрядами. У той же час зображені на гробницях бджоли означали безсмертя й воскресіння, можливо, тому, що зимова сплячка бджіл тлумачилася як їхня тимчасова смерть. У грецькій, арійській, ближньосхідній, ісламській традиціях бджоли були алегорією душі. Бджола в Егейській культурі та культурі народів Близького Сходу, зокрема Стародавнього Єгипту, вважалася священною комахою, яка сполучала дійсний світ природи із потойбічним світом. Зображення бджіл на коштовних прикрасах часто знаходять у похованнях, а мікенські гробниці-толоси навіть мають форму бджолиних вуликів.

Бджолиний рій означає землю, душу землі, захист і материнство, працьовитість і ощадливість. Низка позитивних символічних сенсів пов′язується і з бджолиним вуликом: упорядковане суспільство, мудрість, красномовство. Бджола й мед є універсальними символами поетичного слова, ширше — самої поезії. У давньогрецькій і римській традиції поети нерідко порівнюють себе з бджолами.

У міфах бджола часто є атрибутом або одним з утілень Великої Матері. Бджолу пов′язують із Кібелою (Діаною), Деметрою, Персефоною, Афродітою; їхніх жриць називали «бджолами». Пізніше бджола стала емблемою Діви Марії. Цими давніми уявленнями можна пояснити деякі вирази, які збереглися до нашого часу: українці називали бджолу «святою», німці давали їй назву «божа пташка» і «пташка Марії».

Бджола була емблемою Потнії, мінойсько-мікенської богині, також відомої як «Пречиста Матір Бджола». Її жриці отримували назву «Мелісса», що у перекладі означає бджола. Крім того жриці, що поклонялися Артеміді і Деметрі, також називалася меліссами. Дельфійська піфія часто згадується як бджола, і Піндар зазначає, що вона ще довгий час після узурпації Дельфійського оракулаАполлоном, як і раніше, називалася «Дельфійською Бджолою»

Бронза, лиття, гравірування, 30x25 мм, вага близько 10 г