Дукач з бантом Іоан Георг

Дукач з бантом Іоан Георг - прикраса, підвіска, прикраса на шию.

Дукач - це металева жіноча нагрудна прикраса, яку носили на стрічці або низці намиста. Відповідно до писемних джерел дукачі виготовляли в тому числі і з срібла та золота, або просто могли бути позолочені.

Головний елемент дукача - це медальйон, який, як правило, доповнювався додатковими ювелірними елементами бант, кант та ін. Медальйон містив зображення і мав круглу форму. В якості медальйонів використовували монети, релігійні й навіть нагородні медалі. Велике значення у прикрасі мав такий елемент як бант, він прикрашався камінням, склом, бісером. На Лівобережній Україні й на східних територіях були поширені пишні, більш масивні, яскраві банти, а на Правобережній Україні, на західних і північних її територіях банти були більш скромні і взагалі могли бути відсутніми.

Етнографи кінця ХІХ - поч. ХХ ст. у своїх працях констатували, що золотарі у своїх виробах з надзвичайною сталістю дотримувалися стародавніх традиційних форм та малюнків, навіть там, де сторонні впливи були цілком можливі. Ф.Вовк припускає, що дукачі є пережитком візантійських змієвиків носіння яких було характерно для доби Давньої Русі. Дукачі носили українки всіх верств не залежно від релігійної конфесії та соціального стану.

Латунь, лиття, гравірування, вставки - аметист, 50x92 мм, вага близько 34 г