Хорс

Статуетка на тему ′Ідоли слов′янських богів′. Хорс (давньорус. Хърсъ) — божество давньоруського язичницького пантеону. Його ідол стояв у Києві біля палацу князя Володимира. 
У «Повісті врем′яних літ» у списку серед 6 богів, яким Володимир велів встановити ідолів.
Хорса згадують серед головних божеств: «…Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.
Хорс згадується в апокрифі «Ходження Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.
У «Повісті минулих літ» розповідається, що зображення Хорса стояло в Києві на пагорбі в числі найголовніших богів. А автор «Слова о полку Ігоревім» пише, що Всеслав Полоцький, перетворившись у вовка, перебігав дорогу великому Хорсові. «Всеслав князь людем судяше, князем гради рядяше, а сам в ніч вовком рыскаше; з Києва дорискаше до кур Тмутороканя, великому Хорсови вовком путь прерыскаше». Культ Хорса був настільки популярним, що не згас з появою християнства. В апокрифічному пам′ятнику «Ходіння Богородиці по муках» записано: «Хорса, Велеса, Перуна на боги звернула».
Вільха, лляна олія з воском. Висота 15 см. Можливе виготовлення з інших порід дерева, інших розмірів, з тонуванням тощо.