Ляльки наших предків

Ви звертали увагу на ляльки з тканини, з пустими лицями, або з хрестами ? Це найдавніша лялька наших предків, яка за технологію виготовлення зветься мотанка. У давнину мотанки виконували функцію сакральних оберегів. Дослідник Марко Грушевський писав, що в Україні ганчір′яні ляльки були дуже популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.



Справжня мотанка виготовляється без швів. При виготовленні потрібно дотримуватися головного правила - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд. Створюючи ляльку майстер відтворює традиції того чи іншого регіону, села, тих навиків які отримав від свого вчителя , але додає щось своє та створює унікальний оберіг . Мотанки зазвичай не мають рук, ніг і тулуба. Виразною є лише голова. Обличчя «пусте» або з хрестом, намотаним різнокольоровими нитками так, що утворювався посередині квадрат.

Голова ляльки мотанки формується з невеличкого клаптика тканини, інколи в середину якого вкладають кульку сіна, лляного очісу, ниток, інших клаптиків чи вати. Потім заготовку голови обмотують хрест на хрест нитками, символічно зображуючи лице ляльки. Тулуб виготовляють з туго змотаної тканини та з’єднують з головою також нитками, туго обмотуючи ними тільце ляльки від голови до низу. Виготовляючи ляльку майстриня намотуює тіло ляльки чи закутує гілочку дерева, кукурудзиння, жмут сіна використовуючи натуральне полотно, а закріплює його стрічкою чи міцною ниткою, обмотуючи деталі та фіксує їх вузликами. Перпендикулярно тулубу формують руки мотанки. Інколи ляльки робляться без рук. З підручних матеріалів виготовляється одяг, прикраси та головні убори чи зачіски. Фантазія майстра нічим не обмежується. Але при цьому мотанка зберігає сакральні знання, силу та несе в собі енергетику майстра.

На думку дослідників, мотанки не ігрові ляльки. Вони були пов′язані з обрядом плодючості й продовження роду. Сенс символіки безликих ляльок багатьма уже забутий, вважають що це відгомін забобонів про пристріт, поганий вплив лихого погляду. Очі могли стати порталом у потойбіччя , а тому на їх зображення накладалося табу. Ляльки мотанки з плином часу втратили своє обрядово-магічне значення в нашому житті. Але ми, як діти, продовжуємо вірити в чудо спасіння, тому носимо талісмани та обереги. Є цікавий факт про ляльку мотанку привезену з зони АТО. Її бійцям передали в посилці діти. Повісили оберіг в одній із хат, де дислокувались бійці. Потім змінили місце дислокації. А коли повернулись до хати, то побачили ляльку-мотанку на тому ж місці, де залишили, Не виключення, що саме вона зберегла цілою будівлю під час обстрілів.

Коли Ви власними руками доповнюєте образ ляльки мотанки, а це може бути що завгодно: намисто, стрічка чи прикраса, вона стає вашим оберегом , тому що несе в собі енергетику власника, вікові знання передані від майстра майстру та вірування наших предків.